Процесори, їх види, типи, призначення

З розвитком суспільства розрахунки ставали все складніше та ось в побут увійшли рахунки, а надалі й електронні обчислювальні пристрої. На відміну від ручних засобів підрахунку, в електронних пристроях обчислення веде машина так звані плати процесорів. Замінником інтелекту в цьому випадку виступає «електронний мозок», тобто процесор.

Типи процесорів і плат до них

Інтенсивний розвиток процесорів спостерігається з 1971-1974 років. Від громіздких і малопотужних схем технології перейшли вже до сучасних, «спритним» і багатоопераційним пристроїв. Сам процесор являє собою кристал з ядрами та додатковими схемами, наприклад тим самим системним кешем.
 За кількістю ядер процесори діляться на:

• одноядерні,
• багатоядерні.

За призначенням і можливостям на:

• моноопераційні,
• багатоопераційні,
• мультизадачні.

Свої вимоги до роз’ємів процесора (роз’ємів) пред’являють і материнські плати. Це так звані сокети (socket). Плати процесорів розрізняються кількістю і розташуванням контактів. Якщо материнська плата має відмінний від плати процесора сокет, але ці системи вважаються несумісними. При несумісних гніздах і роз’ємах в материнську плату і процесор — система працювати не буде. У деяких випадках процесор просто не «встане» на місце, в деяких — машина так і залишиться «мертвою».
 Найбільш поширені сокети під процесори Intel і AMD. Не дивлячись на той факт, що в обох випадках з розвитком технологій виробник залишається той же, сокети від лінійки до лінійки не сумісні. Тому при комплектації комп’ютерної системи цей нюанс потрібно враховувати. Сокет вказується в технічній характеристиці, як материнської плати, так і процесора. Ці ж дані можна отримати на офіційному сайті виробника плати процесора, просто вказавши серійний номер і модель.

Корпус і текстолітова плата процесорів

Для захисту від негативного зовнішнього впливу, пилу та механічних пошкоджень будь-який процесор упаковується в корпус або з пластикового, або з керамічного матеріалу. Поміщений в корпус процесор встановлюється на текстолітову пластину чорного, коричневого або зеленого кольору. Пластина призначається для безпосереднього кріплення до материнської плати. У корпусі є вивідні контакти (ті самі сокети), які або впаюються, або підключаються до мамки роз’ємами.

Моделі процесорів динамічно розвиваються, висуваючи все нові вимоги до плат. Сам процесор — це досить стабільний пристрій, який частіше застаріває морально, ніж виходить з ладу. Але навіть тут споживача можуть чекати «неприємності» – непрацездатність процесора через деформації текстолітової прокладки.

Причинами виходу з ладу плати процесора можуть служити:

• вигинання плати,
• відколи,
• деформування країв,
• розшарування,
• корозія і порушення цілісності доріжок і контактів.

До основних причин, які ведуть до виходу з ладу плати процесора відносяться:

• перегрів,
• перепади напруги,
• фізичний знос,
• порушення цілісності під час транспортування,
• заводський брак,
• удари й падіння системного блоку,
• некоректна робота майстра під час ремонтів або технічного обслуговування,
• спроби «всунути» процесор в материнську плату з несумісним сокетом.

Застарілі й неробочі процесори й плати, як правило, накопичуються майстерень по ремонту оргтехніки та сервіс-центрах. Подальшого застосування вони не знаходять, але отримати вигоду від їх продажу все ж можна.